Цікаві факти про читання:
● При читанні майже 50% часу очі людини дивляться на різні літери. При цьому лінії погляду можуть як розходитися в різні боки, так і перехрещуватися. Очі передають різне зображення, а мозок об'єднує їх в одну картинку.
● 95% людей читають повільно: 180-220 слів за хвилину (1 сторінку за 1,5-2 хвилини).
● При швидкому читанні очі втомлюються менше, ніж при повільному.
● Рівень розуміння при традиційному читанні становить 60%, швидкому - 80%.
● Протягом години очі читача 57 хвилин зафіксовані на тексті, тобто перебувають у відносному спокої.
● Очі людини з середніми навичками читання роблять на одному книжковому рядку 12-16 зупинок.
Як працювали відомі письменники: Джейн ОстінЩе один факт на користь читання
Як з'ясувалося, нічого не може так допомогти людині під час стресу, як читання. Дивно, але цей спосіб набагато краще, ніж прийом алкоголю, набагато ефективніше прогулянки, чаювання або прослуховування музики.
Проведений експеримент полягав у тестуванні добровольців, які виконували всілякі вправи, що викликають стрес. Після цього учасники експерименту вибирали один з наведених нижче методів релаксації.
У процесі дослідження виявилося, що читання знижує ступінь стресу на 68%, прослуховування музики - на 61%, чашка кави або чаю - на 54%, а прогулянка - всього на 42%. Причому, для позбавлення від стресу підходить практично будь-яка книга, головне, щоб вона була цікавою.
Джейн Остін жила з матір'ю, сестрою, подругою і трьома слугами. У неї ніколи не було можливості усамітнитися. Джейн доводилося працювати в сімейній вітальні, де їй в будь-який момент могли перешкодити.
Писала вона на маленьких клаптиках паперу, і як тільки лунав скрип дверей, що попереджав її про відвідувача, вона встигала заховати записки і дістати кошик з рукоділлям.
Пізніше сестра Джейн Кассандра взяла на себе турботи про ведення господарства. Вдячна Джейн писала: «Не уявляю, як можна творити, коли в голові крутяться баранячі котлети і ревінь».
Веселі історії про відомих письменників
Щоб підняти вам настрій, пропоную невелику добірку смішних історій, так чи інакше пов'язаних зі знаменитими письменниками.
Якось Д. Свіфт прогулювався вузькою вуличкою. Раптом перед ним зупинився грізного вигляду молодий чоловік і заявив:
- Я ніколи не поступаюся дорогу дурням.
- Як Ви ставитеся до Бога? - Запитали якось у Вольтера.
- Ми вітаємося, але не розмовляємо, - відповів той.
Розмовляючи з Г. Гейне, якась шанувальниця вигукнула:
- Я віддам вам мої думки, душу і серце!
- Охоче приймаю, - з посмішкою відповів поет. - Від маленьких подарунків соромно відмовлятися.
Марнославний аристократ запитав у А. Дюма:
- А ким був ваш батько?
На це письменник відповів:
- Батько мій був креолом, дід - негром, а прадід - мавпою. Як бачите, мій рід бере початок там, де ваш зупинив розвиток.
Відомий норвезький драматург Г. Ібсен був свого часу аптекарем. Одного разу до нього прийшов селянин з двома рецептами: один був виписаний лікарем дружині, а другий - ветеринаром для корови селянина. Ібсен дав йому ліки і сказав:
- Ось це - для вашої дружини, а це для корови. Будьте уважні і не переплутайте - інакше ваша корова може здохнути.
Приїхавши в один з лондонських готелів, М. Твен побачив у книзі реєстрації гостей наступний запис: «Лорд N з камердинером». Знаменитий письменник в цій книзі зробив свій запис: «Марк Твен з валізою».
Якось на набережній І.А. Крилова наздогнали три студенти.
Один з них, натякаючи на повноту байкаря, голосно сказав:
- Дивись, хмара насувається.
- І жаби заквакали, - в тон йому відповів Крилов.
10 цікавих фактів про великих «двієчників»
1. Батько Вольтера казав про нього і його брата: «Я виростив двох дурнів. Один дурень у прозі, а інший - у віршах».
2. Ісаак Ньютон вчився гірше за всіх у класі, поки його не побив приятель. Після чого Ньютон вирішив перемогти його у знаннях, і вже через кілька місяців став першим у класі.
3. Отто фон Бісмарк - канцлер Германської імперії, кепсько вчився і ще гірше працював: влаштовувався на службу тільки за протекцією, і його або звідусіль виганяли, або він ішов сам, будучи не в силах виконувати рутинну роботу.
4. Наполеон учився погано з усіх предметів, окрім математики.
5. Людвіг ван Бетховен писав з помилками, а ділення і множення так і не подужав, так само, як і Олександр Дюма-батько.
6. Альберт Ейнштейн - творець теорії відносності, лауреат Нобелівської премії, навчався дуже посередньо. Його батьки зізнавалися знайомим, що не мають жодних ілюзій на його рахунок, і сподіваються тільки, що він зможе влаштуватися хоча б на просту роботу.
7. Володимир Маяковський навчався настільки погано, що навіть не дочитав до кінця «Анну Кареніну».
8. Пушкін дуже слабо встигав у Ліцеї і плакав на уроках арифметики. Після атестації, на врученні дипломів він виявився другим з кінця.
9. Сергій Корольов, під керівництвом якого були створені балістичні та геофізичні ракети, перші супутники і космічні кораблі «Восток» і «Восход», був круглим трієчником.
10. Чехов два рази залишався у гімназії на другий рік.
Цікаві звички відомих письменників
Не секрет, що більшість відомих і талановитих особистостей мали незвичайні звички.
Давайте згадаємо про деякі із них:
Віктор Гюго наказував слугам ховати його одяг для того, щоб у письменника не було спокуси вийти на вулицю і відволіктися від написання чергового великого твору.
Оноре де Бальзак любив працювати ночами, під час роботи письменник випивав дуже велику кількість кави. Рукописи письменика були покриті слідами від кавових чашок. Завдяки цьому напою він міг працювати до 48 годин поспіль.
Мабуть, найбільш незвичайне місце для пошуку натхнення вибрав Чарльз Діккенс - письменник часто відвідував морги. Там йому ніщо не заважало розмірковувати про тлінність буття. Ще одна цікава особливість автора «Олівера Твіста» - кожні 50 рядків написаного тексту він запивав ковтком гарячої води.
Автор роману «Сніданок у Тіффані» Трумен Капоте називав себе «горизонтальним письменником» - свої твори він писав тільки лежачи, робив записи простим олівцем на папері, так як не визнавав друкарських машинок.
Джерело: booknazy.blogspot.com
Культові книги, які свого часу ніхто не хотів видавати
📗 Згадаємо культові книги, які свого часу ніхто не хотів видавати:
● М. Мітчел «Віднесені вітром».
Вражаючу історію кохання Скарлетт О’Хара і Ретта Батлера авторка писала 10 років. Об’ємний, понад 1000 сторінок, рукопис відкинули 38 видавництв!
● Г. Франк «Щоденник Анни Франк».
Книзі, що згодом увійшла до спадщини ЮНЕСКО «Пам’ять світу», 15 разів було відмовлено в публікації. Один з видавців мотивував це так: «Мені здається, цій дівчинці не вистачає вдумливих почуттів, які підняли б книгу над рівнем просто цікавого чтива».
● К. С. Льюїс «Хроніки Нарнії».
Одна з найзнаменитіших фентезійних казок довго не зустрічала відгуку у видавців. На щастя, після 37 відмов Льюїс випадково зустрівся з літературним агентом Джефрі Блес, і той допоміг йому опублікувати першу книгу про Нарнію.
● Дж. Роулінг «Гаррі Поттер і філософський камінь». Роман отримав 12 відмов. Перший тираж був всього 1000 прим., але його майже відразу ж визнали «найкращою дитячою книгою року» в Великобританії.
Мовні цікавинки
На Африканському континенті більше 1000 різних мов. А в мові береберів у Північній Африці навіть немає писемної форми.
Жителі Папуа Нової Гвінеї розмовляють майже 700 мовами (це становить приблизно15% усіх мов світу).
В алфавіті кхмерів 72 букви, в алфавіті туземців острова Бугенвіль – лише 11.
У китайському письмі 40 000 символів, а у гавайському алфавіті лише 12 букв.
Найбільш містким на Землі словом вважається іспанське мамихлапинатана, що означає: «Дивитися один на одного з надією, що хто-небудь погодиться зробити те, що бажають обидві сторони, але не хочуть робити».
У американського письменника Ернеста Вінсента Райта є роман «Гедсбі», який складається з більше ніж 50 000 слів. При цьому в творі немає жодної букви е.
У племені таджу, що живе в одній із гірських долин Індії, у домах царює дивовижна тиша і спокій. Справа в тому, що чоловіки й жінки таджу говорять різними діалектами, які так і називаються «чоловічий» і «жіночий». Дуже часто люди, які перебувають у шлюбі, особливо чоловіки, погано знаючи мову своєї дружини, вважають за краще або просто мовчати, або, у крайньому випадку, вдаватися до універсальної мови міміки і жестів.
Останні дослідження вчених свідчать про те, що приказки на кшталт «німий як риба», «мовчить як риба» тощо не мають підґрунтя, бо риби розмовляють, як і тисячі інших видів тварин. Занурені у воду пристрої фіксують розмови мешканців підводного царства, що їх вони ведуть за допомогою ультразвукових сигналів, які наше вухо не сприймає.
У часи середньовіччя одного фінського студента було спалено на вогнищі як чаклуна на тій підставі, що він дуже швидко вивчав іноземні мови, що було, на думку його суддів, неможливим без допомоги нечистої сили.
В ООН офіційними є шість мов: англійська, французька, арабська, китайська, іспанська, російська.
Запис слова метро по-японськи складається із трьох ієрогліфів, що означають «низ», «грунт», «залізо».
У середньому за своє життя людина вживає нецензурні слова 230 тисяч разів.
У Московському царстві в часи царювання Михайла Романова по базарах і майданах ходили переодягнені чиновники, які хапали людей, що вживали нецензурну лексику, і на пострах іншим прилюдно сікли різками.
Турецький мандрівник Ельвія Челеві, що відвідав Україну 1657 року, визнавав величезне багатство української мови, але лайливих слів нарахував у ній аж… чотири. Це такі слова, як чорт, дідько, свиня і собака.
Немає коментарів:
Дописати коментар